10 червня 2015 р.

Нова навчальна програма з історії у 7-му класі

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія  України. Всесвітня історія

(є чинною  у 2015/2016 навчальному році)
Історія України
7 клас
Кількість
годин
Зміст
навчального матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
2
ПОВТОРЕННЯ. Історія України в стародавні часи.

ВСТУП. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.
Учень/учениця:
• показує на карті територію українських земель у  середні віки;
• характеризує історичний розвиток України у стародавню добу;
• визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя;
• називає періодизацію історії України у Середньовіччі;
• тлумачить поняття «історія стародавнього світу», «історичні джерела».
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ
4
Розселення слов’янських племен на території України.

Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян.

Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

Практичне заняття:
«Князь Святослав та його походи».
Учень/учениця:
• розпізнає на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території  Русі-України; напрямки походів київських князів;
• характеризує суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»;
• визначає наслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідкивнутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
• висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава;
• називає роки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»;
• тлумачить поняття «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина».
1
Узагальнення. Тематичний контроль

Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)
наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
5
Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

Київська держава (Русь-Україна) Ярослава
Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки.

Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

Практичне заняття:
«Християнська релігія і  церква в житті давньоруського (давньоукраїнського)  суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя).

Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.
Учень/учениця:
• показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
• характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі- України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі- України з європейськими державами;
• визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі–України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
• висловлюєсудження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;
• називає роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії;
• тлумачить поняття «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри».
1
Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)
у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
5
Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів.

Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя.

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.

Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Практичне заняття:
«Повчання дітям» Володимира Мономаха – кодекс настанов князівської родини»/«Слово о полку Ігоревім»як історичне джерело» (на вибір вчителя).
Учень/учениця:
• показує на карті території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі- України) та половецькі землі;
• характеризує становище Київської держави (Русі–України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю;
• визначає причини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів,
• висловлюєсудженняпро діяльність Ярославичів,Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла;
• називає рокиправління князів доби; датуЛюбецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна».
1
Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
5
Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович.

Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.

Внутрішня політика.
Зовнішня політика. Коронація Данила Романовича.*

Практичне заняття:
«Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя).

Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.
Учень/учениця:
• показує на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів;
• характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях;
• визначає особливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів;
• висловлює судженняпродіяльністьРомана Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами;
• називаєроки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі;
• тлумачить поняття «орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король».
1
Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА
ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)
5
Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств.

Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства.

Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

Культура та освіта. Юрій Дрогобич.

Практичне заняття:
«Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».
Учень/учениця:
• показує на карті територію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства;
• характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства;
• визначає причини та наслідкиКревської унії;особливості розвитку міст та магдебурзького права;
• висловлюєсудження щодо діяльності ЛюбартаГедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича;
• називає час входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
• тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас».
1
Історія рідного краю

1
Узагальнення. Тематичний контроль
1
Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».
Учень/учениця:
• характеризуєосновні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя;
• визначає здобутки українського суспільства у ІХ – ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину;
• порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;
• висловлюєсудження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя;
• називає хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості.
2
Резерв

    * може бути проведено у формі практичного заняття

Всесвітня історія
7 клас

Кількість
годин
Зміст
навчального матеріалу
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1
ПОВТОРЕННЯ.Місце історії Стародавнього світу в історії людства.

ВСТУП.Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація, джерела вивчення.
Учень/учениця:
• характеризує основні тенденції політичного й економічного розвитку світу в Середні віки; види джерел з історії Середньовіччя;
• називає основні здобутки стародавніх часів; хронологічні межі та періодизацію Середніх віків, вказує її особливості для різних регіонів світу;
• тлумачить поняття «Середні віки», «раннє Середньовіччя», «Зріле (Високе) Середньовіччя», «осінь Середньовіччя», «варвари».
Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ
5
Велике переселення народів. Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

Природно­географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання. Розквіт і занепад перших Халіфатів. Розвиток арабо-мусульманської культури.

Практичне заняття:
«Вплив Візантії, імперії Карла Великого, перших Арабських халіфатів на становлення Середньовічної Європи».
Учень/учениця:
• показуєна карті напрями Великого переселення народів, «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрями завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; провідні країни Європи і світу;
• характеризує «варварські королівства», Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати; діячів раннього Середньовіччя;
• визначаєнаслідки Великого переселення народів; розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу і арабської експансії;
• називає хронологічні межі Великого переселення народів, існування Франкського королівства; Франкської та Візантійської імперій, перших Арабських халіфатів (Омейядів і Аббасидів); дату об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення; битв під Пуатьє і Верденського договору;
• тлумачить поняття «Велике переселення народів», «варварське королівство», «Каролінгське відродження», «халіфат», «іслам», «Коран», «арабо-мусульманська цивілізація», «василевс», «імперія».
1
Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
4
Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Християнізація Європи. Християнська церква раннього Середньовіччя.

Практичне заняття:
«Замок. Рицарські традиції. Життя селян».

Середньовічне місто. Ремесло і цехи. Торгівля й гільдії. Міські комуни. Міська культура та повсякденне життя.
Учень/учениця:
• показуєна карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;
• називаєосновні стани середньовічного суспільства, дату розколу християнської церкви;
• описуєсередньовічне місто, феодальний замок, селянське житло;
• характеризуєосновні стани середньовічного суспільства, процес християнізації Європи, основні відмінності між католицизмом і православієм, роль християнської церкви, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; середньовічний ремісничий цех.
• визначає причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації Середньовічної Європи; виникнення середньовічних міст; боротьби міст з сеньйорами: формування цехової системи ремісничого виробництва.
• тлумачить поняття «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».
1
Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х – ХV ст.
8
Походи вікінгів та їх завоювання.

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

Практичне заняття:
«Наслідки Хрестових походів».

Середньовічні держави: від роздробленості до станово­представницьких монархій.

Франція у ХІ – ХV ст. Філіп ІV Красивий. Столітня війна.

Англія в ХІ – ХV ст. Вільгельм I Завойовник. Генріх ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

Священна Римська імперія Оттон І. Зовнішня політика германських імператорів. Фрідріх ІІ Штауфен.

Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелль I, Фернандо II.
Учень/учениця:
• показуєна карті території зазначених держав, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, етапи Реконкісти, місця основних битв Столітньої війни;
• називаєхронологічні межі походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, утворення королівства Іспанія, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції;
• описуєпоходи вікінгів, Перший та Четвертий Хрестові походи, основні битви Столітньої війни, подвиг Жанни Д’Арк;
характеризуєПерший та Четвертий Хрестові походи, результати нормандських завоювань, Реконкісти, італійської політики німецьких імператорів; італійські торгівельні республіки; процес становлення станово-представницької монархії;
визначаєпричини і наслідки Хрестових походів, Столітньої війни; основні напрями діяльності зазначених історичних діячів;
 тлумачить поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «парламент», «станово-представницька монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла», «торгівельні республіки».
1
Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
5
Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування.

Християнська церква в ХІ – ХV cт. Єретики і боротьба з ними.

Практичне заняття:
«Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента».

Архітектура і мистецтво.

Раннє Відродження й гуманізм.
Учень/учениця:
• показуєна картіуніверситетські центри й міста пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;
• називаєхронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження; час винайдення книгодрукування; дату розколу християнської церкви, «Великої схизми» католицької церкви;
• описуєроманський і готичний храми; основні технічні досягнення Середньовіччя;
• визначаєпричини і наслідки виникнення університетів; появу ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;
• характеризуєвплив церкви на культуру й освіту; технічні досягнення Середньовіччя; діяльність Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, Данте, Петрарки, Сандро Боттічеллі, Донателло;
• тлумачить поняття «вітраж», «фреска», «скульптура», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».
1
Узагальнення. Тематичний контроль
Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х – ХV ст.
3
Польське королівство. Казимир ІІІ. Велике князівство Литовське. Угорське королівство. Іштван І. Королівство Чехія. Ян Гус і Гуситські війни.

Монгольська навала на Русь. Новгородська боярська республіка. Московська держава. Іван ІІІ.

Практичне заняття: «Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій».
Учень/учениця:
• показуєна картітериторії Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської республіки, Золотої Орди; напрямки походів монголів; територію поширення гуситського руху;
• називаєхронологічні межі Гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, підкорення земель Північно-східної Русі Москвою, час правління Івана ІІІ, створення слов’янської абетки; дати утворення Польського, Угорського королівств, Куликовської битви; Грюнвальдської битви;
• описуєосновні пам’ятки культури Польщі, Великого князівства Литовського, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгороду;
• визначаєнаслідки золотоординського ярма для країн Східної Європи;
• характеризує діяльність зазначених діячів; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;
• тлумачить поняття «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «ярлик», «боярська дума», «Судебник».
Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД
3
Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.

Китай та часів династії Тан. Завоювання Китаю монголами. Династія Мін. Досягнення китайської культури.

Індія. Касти. Індуїзм. Делійський султанат. Досягнення індійської культури.
Учень/учениця:
• показує на карті території Індії, Китаю, Османської держави, напрямки завойовницьких походів турків-османів;
• називаєдати битви на Косовому полі, утворення Османської держави, падіння Константинополя;
• описує основні пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя;
• характеризує внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову спадщину;
• тлумачить поняття «Піднебесна імперія», «касти», «індуїзм», «турки османи», «султан», «яничар».
1
Узагальнення. Тематичний контроль
1
Узагальнення до курсу:
«Середні віки в історії людства».
Учень/учениця:
• висловлює судження щодо ролі та значення Середніх віків у розвитку європейської цивілізації;
• визначає основні здобутки людства часів Середніх віків.

Немає коментарів:

Дописати коментар