20 лютого 2017 р.

Міністерство освіти і науки України запрошує громадськість, педагогів та експертів безпосередньо долучитися на платформі EdEraдо онлайн обговорення навчальних програм для 5-9 класів з метою їхнього подальшого оновлення: 
https://www.ed-era.com/mon59/

Пропозиції вчителів щодо програми з історії можна висловити в коментарях на відповідних сторінках платформи для обговорення: 
https://histmon59.ed-era.com/

13 лютого 2017 р.

Концепція інтегрованого курсу
"Історія: Україна і світ" для 10-11 класів (проект)
ПРОЕКТ

КОНЦЕПЦІЯ

базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”



Вступ

На сучасному етапі розвитку Української держави нагальною залишається проблема формування нації, становлення громадянського суспільства та його консолідація. Особлива роль у цих процесах належить історичній освіті. Вона має вагомий потенціал для забезпечення соціальної злагоди та єдності, в тому числі довкола історичного минулого. На історичній освіті ґрунтуються національна ідентичність і пам'ять як сукупність знань, досвіду та ціннісних оцінок подій минулого, що справили вирішальний вплив на становлення, самоусвідомлення, державотворчі й цивілізаційні досягнення Українського народу.

Крім того, нині в умовах принципово нових способів поширення інформації, історія як наука і навчальна дисципліна може забезпечити ствердження України в європейській спільноті та її особливе місце. Розкриваючи широкий контекст і взаємовідносини із зовнішнім світом, історія спроможна розкрити суть власного національного розвитку.

Крізь призму пріоритетності зазначених чинників має оновлюватися зміст шкільної історичної освіти. Важливо також враховувати, що вона формує світоглядні позиції, ціннісні орієнтири, виховує почуття патріотизму і розкриває значення соціальної активності школярів, їх здатність інтерпретувати досвід попередніх поколінь і здійснювати самостійний відповідальний вибір.

Таким чином, історія як навчальний предмет у 10–11 класах має вивчатися інтегровано, розвиваючи в учнів інтерес до знань про минуле Українського народу та формуючи розуміння історії і культури України на тлі світової історії.

Відповідно до мети навчання історії в загальноосвітній школі, окресленої Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти – розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу, – пропонується запровадження базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”, який реалізовуватиметься замість базових предметів “Історія України” та “Всесвітня історія”.


Мета і завдання базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”

Метою базового навчального предмета “Історія: Україна і світ” є розширення моделі вивчення української історії за межі державного кордону; формування та розвиток особистості, яка володіє предметною та загальнокультурною компетентностями, усвідомлює власну національну ідентичність, має патріотичний світогляд, активну громадянську позицію та здатність реагувати на динаміку суспільних завдань через засвоєння й осмислення історичних явищ і процесів, що стосуються національних інтересів України ХХ – ХХІ століть та її місця в світовій історії.

Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, серед яких пріоритетними є:

    поглиблювати інтерес до історії як сфери знань і навчального предмета, розвивати мисленнєві алгоритми й уміння, необхідні для розуміння сучасних викликів;
    отримувати та засвоювати системні знання про факти, події, явища, тенденції в Україні ХХ – ХХІ століть з позицій: цінності життя людини і досвіду українського державотворення, утвердження єдності та соборності Українського народу, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів та суверенітету, цілісності та непорушності кордонів Української держави в контексті світового історичного процесу;
    розвивати історичне, критичне та творче мислення, здатність розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом, формувати, висловлювати і обстоювати власний погляд на інформацію;
    формувати розуміння національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів;
    знайомити з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями народу України, його внеску у світовий культурний фонд;
    сприяти формуванню політичної та правової культури, політичної нації;
    розвивати громадянську самосвідомість, пошану до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.


Зміст і структура предмета

“Історія: Україна і світ” – базовий навчальний предмет, розрахований на викладання в 10–11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і передбачає 3,5 академічні години на тиждень (рівень стандарт/академічний рівень) або 8 годин на тиждень (рівень профільний). У цьому предметі компонент історії України повинен бути не менше, ніж  70 % від загального об'єму матеріалу.

Змістове наповнення предмета “Історія: Україна і світ” має базуватися на засадах: громадянотворення – розвитку громадянської свідомості, активної життєвої позиції, патріотичної особистості із глибокими історичними знаннями та розумінням національного інтересу України і готовності його обстоювати, взаємодії людини і держави; україноцентризму – представлення новітньої історії України в контексті всесвітньої історії із розкриттям у ній тих сюжетів, які відображають боротьбу українського народу за свободу; націєтворення – висвітлення історії України ХХ – ХХІ століть як процесу формування сучасної української нації, самобутньої спільноти з її унікальною культурою й особливим місцем у світі; європейськості – відображення зв'язку українського минулого з європейським історичним процесом; політичних, економічних і культурних взаємовпливів; життєздатності і конкурентної спроможності українського народу в колі європейських народів.

Зміст історичного матеріалу предмета має базуватися на таких пріоритетах:

    усталена періодизація новітньої історії України;
    національна спрямованість, принципи історичної пам’яті, хронологічної послідовності, науковості, логічності;
    органічне й оптимальне дотримання в одному предметі пропорцій між українською та всесвітньою історіями, яке забезпечить вичерпне відображення процесів українського суспільного буття і державотворення, боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність, розвитку національних традицій і культури, трансформації соціального життя у період ХХ – ХХІ століть з урахуванням світових процесів;
    заохочення розвитку критичного мислення.

У старшій школі пропонується така структура предмета:

10 клас – від Першої світової війни до 1945 року: Перша світова війна; українці в арміях воюючих держав; економічна та політична криза й українські землі; місце українських земель у Версальсько-Вашингтонській системі; Українська революція 1917 – 1921 років в епоху розпаду імперій і утворення нових незалежних держав у Європі; війни Української Народної Республіки з Росією; окупація України комуністичною Росією; асиміляторська політика Радянського Союзу; українська політична та культурна еміграція; світова економічна криза (Велика депресія); становлення тоталітарних режимів (комунізм, фашизм, нацизм); Голодомор і масові репресії; Україна і світ напередодні Другої світової війни; український вимір Другої світової війни; Український визвольний рух 1930-х – 1940-х років і Рух опору на окупованих нацистами та їхніми союзниками територіях; Голокост в Україні та світі; розгром нацистів та їхніх союзників; встановлення маріонеткових комуністичних режимів у Європі; внесок України в перемогу; українці у військових формуваннях інших держав; наслідки Другої світової війни для України та народів світу.

11 клас – від закінчення Другої світової війни до сьогодення: формування нової системи міжнародних відносин; створення ООН; міжнародні договори другої половини 1940-х – 1970-х років; Український визвольний рух 1950-х – 1960-х років; Холодна війна; деколонізація; військові конфлікти другої половини ХХ століття; науково-технічна революція; український правозахисний рух; світова масова культура та радянське суспільство в другій половині ХХ століття; криза радянської економіки; криза комуністичного блоку; національно-демократичні революції; відновлення незалежності України; розпад СРСР; глобалізація; Європейський Союз та євроінтеграція в Україні; кризи і конфлікти в світі кінця ХХ – початку ХХІ століть; міжнародний тероризм; світові системи безпеки; становлення сучасної української нації; Помаранчева революція; Революція гідності; агресія Росії проти України; Україна в системі міжнародних відносин кінця ХХ – початку ХХІ століття.


Умови реалізації Концепції та очікувані результати

            Умовами реалізації Концепції є:

    внесення змін до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392, щодо історичного компонента;
    розроблення та затвердження навчальних програм з предмета відповідно до Типового навчального плану для 10–11 класів;
    створення науково обґрунтованого комплексу навчально-методичних матеріалів, передусім – підручників, посібників, атласів і карт;
    осучаснення програм курсів підвищення кваліфікації вчителів історії в інститутах післядипломної педагогічної освіти;
    оновлення програм вищих навчальних закладів для підготовки майбутніх вчителів історії.

Передбачається, що предмет "Історія: Україна і світ" сприятиме: баченню суспільних явищ у конкретно-історичних умовах, переосмисленню минулого в світлі нових фактів і викликів суспільного розвитку, вмінню інтерпретувати історію України як частину світового культурного і політичного простору, здатності дотримуватися принципів демократії та розуміти їхню цінність у сучасному світі, виявляти стійкість до маніпуляції свідомістю навколо історії.

2 лютого 2017 р.

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2017 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

І. Відомих подій в Україні:

650 років з часу надання місту Галичу Магдебурзького права (1367);
330 років з дня обрання гетьманом України Івана Мазепи (25.07.1687);
200 років з часу заснування Рішельєвського ліцею в Одесі (травень 1817);
200 років з часу заснування державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (травень 1817);
180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця» (1837);
150 років з часу заснування Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка в Києві (1867);
100 років з часу заснування Херсонського державного університету (1917);
100 років з часу створення Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (1917);
100 років з часу початку Української революції та створення Української Центральної Ради (17.03.1917);
100 років з часу початку роботи Всеукраїнського Національного конгресу, першого представницького форуму українського руху (19-21.04.1917);
100 років з часу формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку творення українських збройних сил (1.05.1917);
100 років з часу ухвалення І Універсалу Української Центральної Ради (23.06.1917);
100 років з часу створення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради – першого українського уряду (28.06.1917);
100 років з часу проведення Всеукраїнського зʼїзду вільного козацтва в Чигирині (16-20.10.1917);
100 років з часу проголошення Української Народної Республіки ІІІ Універсалом Української Центральної Ради (20.11.1917);
100 років з часу заснування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (грудень 1917);
100 років з часу проведення першого  Курултаю кримськотатарського  народу (9.12.1917);
100 років з часу створення Генерального Суду Української Народної Республіки (правонаступник – Верховний Суд України) (15.12.1917);
100 років з початку збройного опору Української Народної Республіки проти російської агресії (17.12.1917);
100 років з часу створення Головної скарбниці Української Народної Республіки (тепер – Державна казначейська служба України) та Українського державного банку (тепер – Національний банк України (22.12.1917);
80 років з часу заснування Донецького національного університету імені В.Стуса (1937);
75 років з початку формування Української повстанської армії (1942);
70 років з часу заснування Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (жовтень 1947);
50 років з часу заснування Світового Конґресу Українців (1967);
50 років з часу створення Національної бібліотеки України для дітей (1967);
50 років з дня створення Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (13.01.1967);
25 років з часу передання останнім Президентом Української Народної Республіки в екзилі Миколою Плав’юком клейнодів Української Народної Республіки і грамоти про правонаступництво першому Президенту України Леоніду Кравчуку (22.08.1992).

ІІ. Видатних особистостей:

250 років з дня народження Артемія Веделя (1767, за іншими даними 1770), композитора, хорового диригента, співака, скрипаля;
200 років з дня народження Михайла Петренка (1817-1862), поета-романтика;
1 січня – 160 років з дня народження Степана Ерастова (1857-1933), громадсько-політичного діяча, мецената українського культурного руху на Кубані;
2 січня – 130 років з дня народження Микола Чайківського (1887-1970), математика, педагога;
3 січня – 100 років з дня народження Юрія Митропольського (1917-2008), математика;
3 січня – 75 років з дня народження Анатолія Погрібного (1942-2007), літературознавця, письменника, політичного і громадського діяча;
4 січня – 180 років з дня народження Павла Житецького (1837-1911), філолога, педагога і громадського діяча;
5 січня – 180 років з дня народження Стефана Кульженка (1837-1906), друкаря і видавця, підприємця;
7 січня – 90 років з дня народження Ростислава Братуня (1927-1995), письменника, громадського і політичного діяча;
12 січня – 110 років з дня народження Сергія Корольова (1907-1966), вченого, конструктора космічних кораблів;
13 січня – 190 років з дня народження Миколи Бекетова (1827-1911), відомого фізика, хіміка, засновника фізико-хімічного відділу при Харківському університеті;
13 січня – 140 років з дня народження Левка Мацієвича (1877-1910), інженера, авіатора, громадського і політичного діяча;
14 січня – 80 років з дня народження Євгена Гуцала (1937-1995), письменника, журналіста;
22 січня – 110 років з дня народження Миколи Лівицького (1907-1989), громадського і політичного діяча, Президента УНР в екзилі;
27 січня – 90 років з дня народження Олекси (Олексія) Тихого (1927-1984), правозахисника, політв’язня радянського режиму, поета, мовознавця, педагога, члена Української гельсінської групи;
1 лютого – 120 років з дня народження Євгена Маланюка (1897-1968), поета, мистецтвознавця, літературознавця;
12 лютого – 90 років з дня народження Олексія Ситенка (1927-2002), фізика;
17 лютого – 125 років з дня народження Йосипа Сліпого (1892-1984), предстоятеля Української греко-католицької церкви, архієпископа;
19 лютого – 170 років з дня народження Олександра Русова (1847-1915), земського статиста, етнографа, педагога, громадського і політичного діяча;
20 лютого – 130 років з дня народження Олександра Удовиченка (1887-1975), генерал-полковника Армії УНР;
25 лютого – 130 років з дня народження Леся Курбаса (1887-1937), режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача;
28 лютого – 160 років з дня народження Овксентія Корчак-Чепурківського (1857-1947), гігієніста та епідеміолога;
5 березня – 190 років з дня народження Леоніда Глібова (1827-1893), письменника, байкаря, видавця, громадського діяча;
10 березня – 150 років з дня народження Василя Омелянського (1867-1928), мікробіолога;
17 березня – 170 років з дня народження Федора Вовка (1847-1918), антрополога, етнографа, археолога;
19 березня – 140 років з дня народження Василя Доманицького (1877-1910), філолога, історика, фольклориста та бібліографа;
31 березня – 160 років з дня народження Бориса Срезневського (1857-1934), метеоролога і кліматолога, організатора метеорологічної служби в Україні;
5 квітня – 120 років з дня народження Романа Бжеського (1897-1982), громадського діяча, літературознавця, історика, журналіста, публіциста;
13 квітня – 130 років з дня народження Івана Кавалерідзе (1887-1978), скульптора, кінорежисера, драматурга;
6 травня – 110 років з дня народження Теофіла Коструби (1907-1943), історика, літературознавця, енциклопедиста;
15 травня – 160 років з дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, правника, громадського і політичного діяча;
16 травня – 200 років з дня народження Миколи Костомарова (1817-1885), історика, письменника, громадського і політичного діяча;
21 травня – 160 років з дня народження Миколи Пильчикова (1857-1908), фізика, винахідника;
30 травня – 130 років з дня народження Олександра Архипенка (1887-1964), скульптора та художника;
5 червня – 160 років з дня народження Володимира Підвисоцького (1857-1913), мікробіолога, патолога і ендокринолога;
7 червня – 130 років з дня народження Федора Лисенка (1887-1937), геолога;
8 червня – 170 років з дня народження Олександра Барвінського (1847-1926), громадського діяча, педагога, історика;
21 червня – 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім’я та прізвище – Олександр Шаргей) (1897-1942), вченого-винахідника, розробника ракетної техніки й теорії космічних польотів;
30 червня – 110 років з дня народження Романа Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА;
15 липня – 100 років з дня народження Миколи Дремлюги (1917-1998), композитора, громадського діяча, народного артиста України;
21 липня – 110 років з дня народження Олега Ольжича (1907-1944), письменника, науковця, політичного діяча;
29 липня – 200 років з дня народження Івана Айвазовського (1817-1900), живописця-мариніста;
29 липня – 130 років з дня народження Михайла Садовського (1887-1967), генерал-поручника Армії УНР;
12 серпня – 140 років з дня народження Олександра Грушевського (1877-1943), історика, літературознавця, етнографа;
23 серпня – 150 років з дня народження Осипа Маковея (1867-1925), письменника, критика, публіциста, громадського діяча;
23 серпня – 170 років з дня народження Іллі Шрага (1847-1919), державного, громадського і політичного діяча, адвоката;
8 вересня – 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976), археолога;
25 вересня – 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України;
24 жовтня – 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926), етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;
4 листопада – 130 років з дня народження Олександра Неприцького-Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;
7 листопада – 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932), історика і громадського діяча;
8 листопада – 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української Галицької Армії;
14 листопада – 140 років з дня народження Дмитра Антоновича (1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;
20 листопада – 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського (1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;
3 грудня – 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937), вченого, основоположника української географічної науки;
13 грудня – 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору;
17 грудня – 140 років з дня народження Данила Щербаківського (1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча;
24 грудня – 80 років з для народження Вячеслава Чорновола (1937-1999), державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого – третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України.

ІІІ. Днів пам‘яті:

80 років з дня початку «Великого терору» в Україні (05.08.1937);
75 років з часу початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів) (січень 1942, день пам’яті – 18.01.2017);
70 років з часу проведення польською владою акції «Вісла» – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.-12.08.1947, день пам’яті – 28.04.2017);
70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції «Захід» – масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947).

1 лютого 2017 р.

25 cічня 2017 р. відбулась онлайн-конференція вчителів суспільно-гуманітарного циклу, по темі: "Акмеологічна стратегія професійної діяльності сучасного вчителя"