Веб-конференції НАПН України для вчителів

Уже традиційно, напередодні початку нового навчального року, Національна академія педагогічних наук України організовує 28-31 серпня 2017 р. веб-конференції для вчителів. Всі охочі можуть зареєструватися та взяти участь у веб-конференціях НАПН.

30 серпня на конференції розглядатимуться актуальні питання викладання історії та суспільствознавчих дисциплін у школі.

http://www.augustconf.org/

Переліки рекомендованих

МОН України навчальних програм

і літератури

Міністерство освіти і науки України поширило лист від 17.08.2017 № 1/11-8269  "Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах".

Електронні версії підручників для 9 класу

Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" Міністерства освіти і науки України на власному офіційному сайті надає доступ до електронних версій підручників з історії України, всесвітньої історії та основ правознавствадля 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів.

Методичні рекомендації МОН на 2017/2018 н.р.

Міністерством освіти і науки України затверджено методичні рекомендації щодо викладанння навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в 2017/2018 навчальному році (Лист МОН від 09.08.2017 №1/9-436).

Методичні рекомендації МОН щодо викладання навчальних предметів у 2017/2018 н.р.

Нові навчальні програми для 10-11 клаcів

До 20 червня 2017 року тривало ініційоване Міністерством освіти і науки України громадське обговорення проектів нових навчальних програм з історії та суспільствознавчих дисциплін для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Проекти навчальних програм 10-11 класів:

Історія України. Всесвітня історія

Історія. Україна і світ (інтегрована)
                                                 Правознавство
                                                 Громадянська освіта

Навчальні програми

для 5-9 класів

Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804 затверджено нові навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Опис ключових змін
до навчальних програм для 5-9 класів

Історія України. Всесвітня історія.
5-9 класи.
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх нвчальних закладів

28 березня 2017 р. на базі Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка відбулась обласна краєзнавча конференція учнівської молоді «Роде наш красний, роде наш прекрасний» у якій взяли участь та здобули перемогу у відповідних секціях:

·        Орденас Мар’яна Ігорівна, учениця Великоглибочецької школи ім. Я.Стецька у секції «Географічне краєзнавство», керівник Федюк Галина Богданівна

·        Пітух Алла Олегівна, учениця Великоглибочецької школи ім. Я.Стецька у секції «Фольклор та етнографія», керівник Старинська Ганна Богданівна

·        Гончар Анастасія Віталіївна, учениця Великобірківського будинку творчості школяра у секції «Історичне краєзнавство», керівник Серба Т.Б.

·        Боєчко Лінда Ігорівна, учениця Великобірківського будинку творчості школяра у секції «Виставка краєзнавчих, пошуково-дослідницьких матеріалів», керівник Серба Т.Б.

20 березня 2017 року учні Великоберезовицької ЗОШ І-ІІІ степенів та Буцнівської ЗОШ І-ІІІ ст.

взяли участь у Міжнародному учнівському конкурсі юних істориків «Лелека –
2017». Конкурс проводиться за підтримки Всеукраїнської громадської
організації «Освітній простір» та регулюється нормативними документами:
- Наказ МОН молоді та спорту України "Про затвердження Правил проведення
Міжнародного учнівcького конкурсу юних істориків "Лелека"" від 02.02.2012
№ 98
- Наказ МОН молоді та спорту України "Про проведення Міжнародного
учнівського конкурсу юних істориків «ЛЕЛЕКА»" від 07.03.12 №269 .

Шкільним організатором стали вчителі: історії Хабло Наталія Ігорівна та Горбова Уляна Ігорівна. Над виконанням завдань працювали 17 учнів.( по Великоберезовицькій ЗОШ
І-ІІІ степенів – 7 осіб, по Буцнівській ЗОШ І-ІІІ ст. - 10 осіб).

Усі учасники виконали завдання предметної олімпіади. Чекаємо на
результати.

ДПА-2017 з правознавства в основній школі (9 клас)

Державна підсумкова атестація (ДПА) з предмета «Правознавство. Практичний курс» учнів 9-х класів проводиться в письмовій формі.

При складанні завдань для ДПА вчителеві слід взяти до уваги наступне:

• спрямування завдань на перевірку вмінь і навичок учнів, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;
• відповідність завдань концепції та змісту чинної навчальної програми з предмета;
• різноманітність завдань, що уможливить виявлення й оцінювання рівня сформованості правової предметної компетентності дев’ятикласників у сукупності таких компетенцій як інформаційна (правові знання), логічна (розвиток юридичної логіки), процесуальна (правові вміння), аксіологічна (емоційно-ціннісне ставлення учня до правових явищ і процесів);
• поточні зміни в чинному законодавстві України;
• відповідність завдань віковим особливостям учнів 9-х класів (розвиток критичного мислення, вміння абстрагувати, життєвий досвід тощо);
• можливість застосування для оцінювання 12-ти бальної шкали.

Для проведення ДПА вчителеві слід підготувати не менше двох варіантів комплексних завдань. При цьому всі варіанти мають бути уніфікованими за формою й типами завдань. Кількість завдань у кожному варіанті від 4 до 6. Рекомендуємо у ДПА з практичного курсу правознавства використовувати такі типи завдань:

1. Тестові завдання на вибір однієї або кількох (варіант зі сполученням цифр) правильних відповідей. Виконання таких завдань зводиться до репродуктивного відтворення учнями наявних в них правових знань. Тестові завдання на пошук відповіді зі сполученням цифр передбачають обрання учнями варіанту, в якому значаться цифри, під якими містяться відповідні ознаки. Виконання такого типу завдання передбачає визначення ознак понять, складників явищ, етапів процесів у їх сукупності й виявляють уміння учнів співставляти та аналізувати правову інформацію, визначити, що відноситься до того чи іншого поняття (явища, процесу).

2. Завдання зі встановлення відповідності. Такі завдання, як і попередні типи завдань, – це відтворення учнями на репродуктивному рівні набутих знань з правознавства. Алгоритм виконання учнями такого типу завдання зводиться до підшукування відповідностей (пар) між поняттями й визначеннями, назвами й описом тощо.

3. Завдання з визначення поняття та ілюстрації його прикладом. Виконуючи такі завдання, учням слід відтворити поняття якомога точніше до дефініцій, поданих у нормативно-правових актах, або ж подати визначення поняття у сукупності його суттєвих ознак. Важливо, щоб учні продемонстрували вміння ілюструвати теоретичне положення конкретним прикладом, що й слугуватиме індикатором їхнього розуміння основних теоретичних положень правознавства.

4. Завдання на виявлення трьох відмінностей між правовими поняттями. Такі завдання перевіряють вміння учнів розрізняти й порівнювати правові поняття, явища, процеси тощо. Для з’ясування відмінностей учневі слід спочатку визначити, до якого роду належать зазначені види понять, а потім знайти відмінне в них за визначеними лініями (показниками, критеріями) порівняння.

5. Завдання з побудови логічного ланцюжка. Виконуючи завдання такого типу, учень має віднайти зайве поняття й пропущене в запропонованому ланцюжку поняття, узагальнити й указати, якому правовому явищу чи процесу ці поняття відповідають.

6. Завдання з виявлення помилок та/або недоречностей у запропонованих текстах. Такі завдання вимагають від учнів демонстрації засвоєних правових знань.

7. Завдання з аналізу фрагмента юридичного документа (положення нормативно-правового акта). Такий аналіз здійснюється учнями за поданими до фрагмента запитаннями на кшталт: про яке поняття йдеться у фрагменті НПА; що означає це поняття; які правовідносини врегульовуються зазначеним положенням тощо. Відповідаючи на запитання до фрагменту НПА, учні мають віднайти і виписати основне поняття, згадуване у фрагменті, дати його визначення, продемонструвати свої знання пов’язаних з чільним поняттям питань/проблем тощо.

8. Аналіз (розв’язання) правової ситуації за запитаннями до неї. Виконання такого завдання передбачає застосування учнями комплексу предметних знань (в тому числі й положень законодавства) й спрямоване на виявлення навичок учнів застосовувати набуті правові знання й предметні вміння, а також представляти оцінні судження щодо правових подій, явищ і процесів. Запитання до ситуації можуть бути такими: про який вид правовідносин за галуззю права йдеться; положеннями якого нормативно-правового акту регулюється ця ситуація; як має бути розв'язана ситуація (вирішена справа) тощо.

Окремі завдання атестаційної роботи мають носити творчий характер і уможливлювати демонстрацію учнями вміння висловлювати власні емоційно-оцінні судження щодо юридичних подій, явищ і процесів.

При оцінюванні комплексних завдань для ДПА з практичного курсу правознавства рекомендується застосовувати загальноприйняту 12-ти бальну систему оцінювання. Оцінювання може бути, наприклад, таким: тестові завдання на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох або тестові завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр) оцінюються по 0,5 бала за кожну правильну відповідь чи комбінацію цифр; завдання на встановлення відповідності оцінюється в 1 бал, який виставляється при правильному знаходженні учнем усіх відповідностей (пар) у завданні; завдання з визначення поняття й наведення прикладу оцінюється в 2 бали, де виконання першої частини завдання – це 1,5 бали, а приклад – 0,5 бали; завдання з пошуку трьох відмінностей між правовими поняттями/явищами оцінюється в 0,5 бала за кожні правильні пари відмінностей однієї лінії порівняння; аналіз фрагмента юридичного документа оцінюється у 2 бали; 3-ма балами оцінюється завдання з аналізу правової ситуації тощо. Утім, учитель може на власний розсуд застосовувати будь-яку систему оцінювання завдань з подальшим її «переведенням» у 12-ти бальну шкалу.

Складено на підставі Орієнтовних вимог до проведення Державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році, відповідно до листа МОН № 1/9-149 від 13 березня 2017 року.

Про проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах, у 2016/2017 навчальному році 

https://www.schoollife.org.ua/pro-provedennya-derzhavnoyi-pidsumkovoyi-atestatsiyi-u-zagalnoosvitnih-navchalnyh-zakladah-u-2016-2017-navchalnomu-rotsi/

Міністерство освіти і науки України запрошує громадськість, педагогів та експертів безпосередньо долучитися на платформі EdEraдо онлайн обговорення навчальних програм для 5-9 класів з метою їхнього подальшого оновлення: 
https://www.ed-era.com/mon59/

Пропозиції вчителів щодо програми з історії можна висловити в коментарях на відповідних сторінках платформи для обговорення: 
https://histmon59.ed-era.com/

Концепція інтегрованого курсу
"Історія: Україна і світ" для 10-11 класів (проект)

ПРОЕКТ

КОНЦЕПЦІЯ

базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”



Вступ

На сучасному етапі розвитку Української держави нагальною залишається проблема формування нації, становлення громадянського суспільства та його консолідація. Особлива роль у цих процесах належить історичній освіті. Вона має вагомий потенціал для забезпечення соціальної злагоди та єдності, в тому числі довкола історичного минулого. На історичній освіті ґрунтуються національна ідентичність і пам'ять як сукупність знань, досвіду та ціннісних оцінок подій минулого, що справили вирішальний вплив на становлення, самоусвідомлення, державотворчі й цивілізаційні досягнення Українського народу.

Крім того, нині в умовах принципово нових способів поширення інформації, історія як наука і навчальна дисципліна може забезпечити ствердження України в європейській спільноті та її особливе місце. Розкриваючи широкий контекст і взаємовідносини із зовнішнім світом, історія спроможна розкрити суть власного національного розвитку.

Крізь призму пріоритетності зазначених чинників має оновлюватися зміст шкільної історичної освіти. Важливо також враховувати, що вона формує світоглядні позиції, ціннісні орієнтири, виховує почуття патріотизму і розкриває значення соціальної активності школярів, їх здатність інтерпретувати досвід попередніх поколінь і здійснювати самостійний відповідальний вибір.

Таким чином, історія як навчальний предмет у 10–11 класах має вивчатися інтегровано, розвиваючи в учнів інтерес до знань про минуле Українського народу та формуючи розуміння історії і культури України на тлі світової історії.

Відповідно до мети навчання історії в загальноосвітній школі, окресленої Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти – розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу, – пропонується запровадження базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”, який реалізовуватиметься замість базових предметів “Історія України” та “Всесвітня історія”.


Мета і завдання базового навчального предмета “Історія: Україна і світ”

Метою базового навчального предмета “Історія: Україна і світ” є розширення моделі вивчення української історії за межі державного кордону; формування та розвиток особистості, яка володіє предметною та загальнокультурною компетентностями, усвідомлює власну національну ідентичність, має патріотичний світогляд, активну громадянську позицію та здатність реагувати на динаміку суспільних завдань через засвоєння й осмислення історичних явищ і процесів, що стосуються національних інтересів України ХХ – ХХІ століть та її місця в світовій історії.

Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, серед яких пріоритетними є:

    поглиблювати інтерес до історії як сфери знань і навчального предмета, розвивати мисленнєві алгоритми й уміння, необхідні для розуміння сучасних викликів;
    отримувати та засвоювати системні знання про факти, події, явища, тенденції в Україні ХХ – ХХІ століть з позицій: цінності життя людини і досвіду українського державотворення, утвердження єдності та соборності Українського народу, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів та суверенітету, цілісності та непорушності кордонів Української держави в контексті світового історичного процесу;
    розвивати історичне, критичне та творче мислення, здатність розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом, формувати, висловлювати і обстоювати власний погляд на інформацію;
    формувати розуміння національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів;
    знайомити з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями народу України, його внеску у світовий культурний фонд;
    сприяти формуванню політичної та правової культури, політичної нації;
    розвивати громадянську самосвідомість, пошану до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.


Зміст і структура предмета

“Історія: Україна і світ” – базовий навчальний предмет, розрахований на викладання в 10–11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і передбачає 3,5 академічні години на тиждень (рівень стандарт/академічний рівень) або 8 годин на тиждень (рівень профільний). У цьому предметі компонент історії України повинен бути не менше, ніж  70 % від загального об'єму матеріалу.

Змістове наповнення предмета “Історія: Україна і світ” має базуватися на засадах: громадянотворення – розвитку громадянської свідомості, активної життєвої позиції, патріотичної особистості із глибокими історичними знаннями та розумінням національного інтересу України і готовності його обстоювати, взаємодії людини і держави; україноцентризму – представлення новітньої історії України в контексті всесвітньої історії із розкриттям у ній тих сюжетів, які відображають боротьбу українського народу за свободу; націєтворення – висвітлення історії України ХХ – ХХІ століть як процесу формування сучасної української нації, самобутньої спільноти з її унікальною культурою й особливим місцем у світі; європейськості – відображення зв'язку українського минулого з європейським історичним процесом; політичних, економічних і культурних взаємовпливів; життєздатності і конкурентної спроможності українського народу в колі європейських народів.

Зміст історичного матеріалу предмета має базуватися на таких пріоритетах:

    усталена періодизація новітньої історії України;
    національна спрямованість, принципи історичної пам’яті, хронологічної послідовності, науковості, логічності;
    органічне й оптимальне дотримання в одному предметі пропорцій між українською та всесвітньою історіями, яке забезпечить вичерпне відображення процесів українського суспільного буття і державотворення, боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність, розвитку національних традицій і культури, трансформації соціального життя у період ХХ – ХХІ століть з урахуванням світових процесів;
    заохочення розвитку критичного мислення.

У старшій школі пропонується така структура предмета:

10 клас – від Першої світової війни до 1945 року: Перша світова війна; українці в арміях воюючих держав; економічна та політична криза й українські землі; місце українських земель у Версальсько-Вашингтонській системі; Українська революція 1917 – 1921 років в епоху розпаду імперій і утворення нових незалежних держав у Європі; війни Української Народної Республіки з Росією; окупація України комуністичною Росією; асиміляторська політика Радянського Союзу; українська політична та культурна еміграція; світова економічна криза (Велика депресія); становлення тоталітарних режимів (комунізм, фашизм, нацизм); Голодомор і масові репресії; Україна і світ напередодні Другої світової війни; український вимір Другої світової війни; Український визвольний рух 1930-х – 1940-х років і Рух опору на окупованих нацистами та їхніми союзниками територіях; Голокост в Україні та світі; розгром нацистів та їхніх союзників; встановлення маріонеткових комуністичних режимів у Європі; внесок України в перемогу; українці у військових формуваннях інших держав; наслідки Другої світової війни для України та народів світу.

11 клас – від закінчення Другої світової війни до сьогодення: формування нової системи міжнародних відносин; створення ООН; міжнародні договори другої половини 1940-х – 1970-х років; Український визвольний рух 1950-х – 1960-х років; Холодна війна; деколонізація; військові конфлікти другої половини ХХ століття; науково-технічна революція; український правозахисний рух; світова масова культура та радянське суспільство в другій половині ХХ століття; криза радянської економіки; криза комуністичного блоку; національно-демократичні революції; відновлення незалежності України; розпад СРСР; глобалізація; Європейський Союз та євроінтеграція в Україні; кризи і конфлікти в світі кінця ХХ – початку ХХІ століть; міжнародний тероризм; світові системи безпеки; становлення сучасної української нації; Помаранчева революція; Революція гідності; агресія Росії проти України; Україна в системі міжнародних відносин кінця ХХ – початку ХХІ століття.


Умови реалізації Концепції та очікувані результати

            Умовами реалізації Концепції є:

    внесення змін до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392, щодо історичного компонента;
    розроблення та затвердження навчальних програм з предмета відповідно до Типового навчального плану для 10–11 класів;
    створення науково обґрунтованого комплексу навчально-методичних матеріалів, передусім – підручників, посібників, атласів і карт;
    осучаснення програм курсів підвищення кваліфікації вчителів історії в інститутах післядипломної педагогічної освіти;
    оновлення програм вищих навчальних закладів для підготовки майбутніх вчителів історії.

Передбачається, що предмет "Історія: Україна і світ" сприятиме: баченню суспільних явищ у конкретно-історичних умовах, переосмисленню минулого в світлі нових фактів і викликів суспільного розвитку, вмінню інтерпретувати історію України як частину світового культурного і політичного простору, здатності дотримуватися принципів демократії та розуміти їхню цінність у сучасному світі, виявляти стійкість до маніпуляції свідомістю навколо історії.

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2017 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

І. Відомих подій в Україні:

650 років з часу надання місту Галичу Магдебурзького права (1367);

330 років з дня обрання гетьманом України Івана Мазепи (25.07.1687);

200 років з часу заснування Рішельєвського ліцею в Одесі (травень 1817);

200 років з часу заснування державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (травень 1817);

180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця» (1837);

150 років з часу заснування Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка в Києві (1867);

100 років з часу заснування Херсонського державного університету (1917);

100 років з часу створення Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (1917);

100 років з часу початку Української революції та створення Української Центральної Ради (17.03.1917);

100 років з часу початку роботи Всеукраїнського Національного конгресу, першого представницького форуму українського руху (19-21.04.1917);

100 років з часу формування Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку творення українських збройних сил (1.05.1917);

100 років з часу ухвалення І Універсалу Української Центральної Ради (23.06.1917);

100 років з часу створення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради – першого українського уряду (28.06.1917);

100 років з часу проведення Всеукраїнського зʼїзду вільного козацтва в Чигирині (16-20.10.1917);

100 років з часу проголошення Української Народної Республіки ІІІ Універсалом Української Центральної Ради (20.11.1917);

100 років з часу заснування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (грудень 1917);

100 років з часу проведення першого  Курултаю кримськотатарського  народу (9.12.1917);

100 років з часу створення Генерального Суду Української Народної Республіки (правонаступник – Верховний Суд України) (15.12.1917);

100 років з початку збройного опору Української Народної Республіки проти російської агресії (17.12.1917);

100 років з часу створення Головної скарбниці Української Народної Республіки (тепер – Державна казначейська служба України) та Українського державного банку (тепер – Національний банк України (22.12.1917);

80 років з часу заснування Донецького національного університету імені В.Стуса (1937);

75 років з початку формування Української повстанської армії (1942);

70 років з часу заснування Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (жовтень 1947);

50 років з часу заснування Світового Конґресу Українців (1967);

50 років з часу створення Національної бібліотеки України для дітей (1967);

50 років з дня створення Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (13.01.1967);

25 років з часу передання останнім Президентом Української Народної Республіки в екзилі Миколою Плав’юком клейнодів Української Народної Республіки і грамоти про правонаступництво першому Президенту України Леоніду Кравчуку (22.08.1992).

ІІ. Видатних особистостей:

250 років з дня народження Артемія Веделя (1767, за іншими даними 1770), композитора, хорового диригента, співака, скрипаля;

200 років з дня народження Михайла Петренка (1817-1862), поета-романтика;

1 січня – 160 років з дня народження Степана Ерастова (1857-1933), громадсько-політичного діяча, мецената українського культурного руху на Кубані;

2 січня – 130 років з дня народження Микола Чайківського (1887-1970), математика, педагога;

3 січня – 100 років з дня народження Юрія Митропольського (1917-2008), математика;

3 січня – 75 років з дня народження Анатолія Погрібного (1942-2007), літературознавця, письменника, політичного і громадського діяча;

4 січня – 180 років з дня народження Павла Житецького (1837-1911), філолога, педагога і громадського діяча;

5 січня – 180 років з дня народження Стефана Кульженка (1837-1906), друкаря і видавця, підприємця;

7 січня – 90 років з дня народження Ростислава Братуня (1927-1995), письменника, громадського і політичного діяча;

12 січня – 110 років з дня народження Сергія Корольова (1907-1966), вченого, конструктора космічних кораблів;

13 січня – 190 років з дня народження Миколи Бекетова (1827-1911), відомого фізика, хіміка, засновника фізико-хімічного відділу при Харківському університеті;

13 січня – 140 років з дня народження Левка Мацієвича (1877-1910), інженера, авіатора, громадського і політичного діяча;

14 січня – 80 років з дня народження Євгена Гуцала (1937-1995), письменника, журналіста;

22 січня – 110 років з дня народження Миколи Лівицького (1907-1989), громадського і політичного діяча, Президента УНР в екзилі;

27 січня – 90 років з дня народження Олекси (Олексія) Тихого (1927-1984), правозахисника, політв’язня радянського режиму, поета, мовознавця, педагога, члена Української гельсінської групи;

1 лютого – 120 років з дня народження Євгена Маланюка (1897-1968), поета, мистецтвознавця, літературознавця;

12 лютого – 90 років з дня народження Олексія Ситенка (1927-2002), фізика;

17 лютого – 125 років з дня народження Йосипа Сліпого (1892-1984), предстоятеля Української греко-католицької церкви, архієпископа;

19 лютого – 170 років з дня народження Олександра Русова (1847-1915), земського статиста, етнографа, педагога, громадського і політичного діяча;

20 лютого – 130 років з дня народження Олександра Удовиченка (1887-1975), генерал-полковника Армії УНР;

25 лютого – 130 років з дня народження Леся Курбаса (1887-1937), режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача;

28 лютого – 160 років з дня народження Овксентія Корчак-Чепурківського (1857-1947), гігієніста та епідеміолога;

5 березня – 190 років з дня народження Леоніда Глібова (1827-1893), письменника, байкаря, видавця, громадського діяча;

10 березня – 150 років з дня народження Василя Омелянського (1867-1928), мікробіолога;

17 березня – 170 років з дня народження Федора Вовка (1847-1918), антрополога, етнографа, археолога;

19 березня – 140 років з дня народження Василя Доманицького (1877-1910), філолога, історика, фольклориста та бібліографа;

31 березня – 160 років з дня народження Бориса Срезневського (1857-1934), метеоролога і кліматолога, організатора метеорологічної служби в Україні;

5 квітня – 120 років з дня народження Романа Бжеського (1897-1982), громадського діяча, літературознавця, історика, журналіста, публіциста;

13 квітня – 130 років з дня народження Івана Кавалерідзе (1887-1978), скульптора, кінорежисера, драматурга;

6 травня – 110 років з дня народження Теофіла Коструби (1907-1943), історика, літературознавця, енциклопедиста;

15 травня – 160 років з дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, правника, громадського і політичного діяча;

16 травня – 200 років з дня народження Миколи Костомарова (1817-1885), історика, письменника, громадського і політичного діяча;

21 травня – 160 років з дня народження Миколи Пильчикова (1857-1908), фізика, винахідника;

30 травня – 130 років з дня народження Олександра Архипенка (1887-1964), скульптора та художника;

5 червня – 160 років з дня народження Володимира Підвисоцького (1857-1913), мікробіолога, патолога і ендокринолога;

7 червня – 130 років з дня народження Федора Лисенка (1887-1937), геолога;

8 червня – 170 років з дня народження Олександра Барвінського (1847-1926), громадського діяча, педагога, історика;

21 червня – 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім’я та прізвище – Олександр Шаргей) (1897-1942), вченого-винахідника, розробника ракетної техніки й теорії космічних польотів;

30 червня – 110 років з дня народження Романа Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА;

15 липня – 100 років з дня народження Миколи Дремлюги (1917-1998), композитора, громадського діяча, народного артиста України;

21 липня – 110 років з дня народження Олега Ольжича (1907-1944), письменника, науковця, політичного діяча;

29 липня – 200 років з дня народження Івана Айвазовського (1817-1900), живописця-мариніста;

29 липня – 130 років з дня народження Михайла Садовського (1887-1967), генерал-поручника Армії УНР;

12 серпня – 140 років з дня народження Олександра Грушевського (1877-1943), історика, літературознавця, етнографа;

23 серпня – 150 років з дня народження Осипа Маковея (1867-1925), письменника, критика, публіциста, громадського діяча;

23 серпня – 170 років з дня народження Іллі Шрага (1847-1919), державного, громадського і політичного діяча, адвоката;

8 вересня – 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976), археолога;

25 вересня – 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України;

24 жовтня – 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926), етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;

4 листопада – 130 років з дня народження Олександра Неприцького-Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;

7 листопада – 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932), історика і громадського діяча;

8 листопада – 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української Галицької Армії;

14 листопада – 140 років з дня народження Дмитра Антоновича (1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;

20 листопада – 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського (1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;

3 грудня – 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937), вченого, основоположника української географічної науки;

13 грудня – 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору;

17 грудня – 140 років з дня народження Данила Щербаківського (1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча;

24 грудня – 80 років з для народження Вячеслава Чорновола (1937-1999), державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого – третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України.

ІІІ. Днів пам‘яті:

80 років з дня початку «Великого терору» в Україні (05.08.1937);

75 років з часу початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів) (січень 1942, день пам’яті – 18.01.2017);

70 років з часу проведення польською владою акції «Вісла» – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.-12.08.1947, день пам’яті – 28.04.2017);

70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції «Захід» – масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947).

25 cічня 2017 р. відбулась онлайн-конференція вчителів суспільно-гуманітарного циклу, по темі: "Акмеологічна стратегія професійної діяльності сучасного вчителя"

Методичний коментар щодо вивчення предметів

освітньої галузі “Суспільствознавство”

в 2016/2017 навчальному році

(на основі методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України)

Історія України. Всесвітня історія

 Основним стратегічним ресурсом консолідації нації є освіта, зокрема – історична. Шкільний курс історії України має найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою приналежність до Українського народу та сучасної європейської цивілізації; необхідність збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин.

Саме тому було створено нову редакцію програми з історії України, в основу якої покладено новітні досягнення історичної науки, особливості державотворення й закономірності формування української нації у рамках історії України  ХХ – початку ХХІ ст. Акценти зроблено на тяглості українських державотворчих традицій; постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність, відновленні, збереженні й популяризації особливостей розвитку й традицій української культури тощо.

Програми навчальних предметів освітньої галузі “Суспільствознавство”  розміщені на офіційному web - cайті Міністерства освіти і науки України за адресою: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

У 2016/2017 навчальному році будуть чинними дві  програми для учнів  5 класів загальноосвітніх навчальних закладів: «Історія України. Вступ до історії» (К.: Перун, 2005) та  «Історія України (Вступ до  історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. Загальноосвітні навчальні заклади, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що створені у відповідності з даною програмою та схвалені до використання Міністерством освіти та науки.

Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а для учнів 7  -8 класів  - оновлена програма. Учні 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К.,  Перун, 2005), із пізніше внесеними до неї змінами. Програму розміщено на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України.

 Навчальні програми з історії України та всесвітньої історії для учнів 8 класів, що набувають чинності у 2016/2017 навчальному році та створені у відповідності з нею підручники, відповідають сучасним вимогам до навчання історії, сприяють формуванню історичного мислення, що дозволяє учням самостійно тлумачити факти та події, використовувати історичні документи та карти, робити власні висновки та узагальнення.

В основі вивчення історії є поєднання проблемно-тематичного, хронологічного, цивілізаційного та культурологічного принципів.

         XVI-XVIII ст. – надзвичайно важливий період історії України, особливо актуалізований нашою сучасністю, що вимагає дуже відповідального, об’єктивного і зрозумілого дітям даного шкільного віку підходу до висвітлення процесів, явищ, подій, до оцінки історичних постатей того часу. Звертаємо увагу на дві основні обставини, що впливають на значимість освоєння знань з історії України вказаного періоду:

а) «зацикленість» основних історичних явищ в рамках XVI- XVIІІ ст. (виникнення Запорозької Січі і реєстрового козацтва як збройної сили українського народу та ідеалу демократичного устрою суспільства і ліквідація Січі наприкінці XVIІІ ст.; визрівання передумов, виникнення, вдосконалення Української козацької держави – Гетьманщини і її ліквідація імперією; заселення Слобожанщини переважно українцями у XVI – середині XVIІІ ст., формування там полково-сотенного устрою і його знищення у другій половині XVIІІ ст. тощо);

б) більшість раніше ординарних сюжетів XVI – XVIІІ ст. сьогодні об’єктивно набули ознак витоків (пояснення) деяких сучасних проблем в житті держави і відносин у суспільстві (як-от: історія заселення Донбасу, українсько-російські відносини від 1654 р. до кінця XVIІІ ст., обставини утвердження на українських землях московського патріархату, міжконфесійні суперечності всередині українського народу, офіційна заборона діловодства українською мовою, українсько-кримські відносини тощо).

Акцент переноситься із питань соціально-економічного розвитку і антифеодальних народних повстань на історію політичну і воєнно-політичну, висвітлення заселення та господарського освоєння Середнього і Нижнього Подніпров’я, Півдня України та Слобожанщини.